Ротарі у світі та в Україні. Частина І

Автор: Павло Кашкадамов, РІ Директор (а)

Зародження, становлення, основні принципи Ротарі

Все це почалось 120 років тому, в Чикаґо, у Сполучених Штатах Америки. В лютому 1905 року, молодий юрист Пол Гарріс зустрівся зі своїм товаришем, оптовим торгівцем вугіллям Сільвестром Шіілє.

Оскільки зустрічатись товариші вирішили на ротаційній основі почергово в офісі кожного з них, то тимчасовою назву цієї групи стало словосполучення «Ротарі Клуб», а першим його засіданням постановили вважати цю зустріч 23 лютого 1905 року в кімнаті № 711 офісного центру «Юніті». Як показує досвід, нема нічого більш постійного, ніж тимчасові рішення, тож назва «Ротарі Клуб» залишилась незмінною впродовж наступних ста двадцяти років.

На наступній їхній зустрічі 9 лютого в офісі Сільвестра Шіілє були обговорені запропоновані Полом Гаррісом правила клубу і визначені основні принципи його діяльності, що включали вимоги різноманітності видів діяльності його членів (це згодом назвали професійною класифікацією), їх найвищого фахового рівня, бездоганної репутації як у діловому, так і в приватному житті, лідерських здібностей та готовності служити іншим членам клубу та місцевій громаді. Був також сформульований ряд інших засад діяльності Ротарі Клубу, що залишаються актуальними і донині, зокрема щорічна ротація всього керівництва. Вже на цій, другій, зустрічі до Клубу долучились троє наступних його членів і був обраний Президент Клубу Сільвестр Шіілє.

Завдяки тому, що членами першого Ротарі Клубу стали непересічні особистості, що користувались високим авторитетом не лише у власній громаді, але й далеко за її межами, а сама ідея виявилась на часі, невдовзі в Сан-Франциско був створений другий Ротарі Клуб.

Вже у 1910 році на першому Конґресі Ротарі в Чикаґо була створена Американська Національна Асоціація Ротарі у складі 16 Клубів. У 1912 році, після прийняття до складу Ротарі Клубу Вінніпеґ у Канаді (1910 рік) та Ротарі Клубу Дублін в Ірландії (1911 рік), Національна Асоціація була перейменована в Міжнародну Асоціацію Ротарі Клубів. В наступні декілька років появились перший неангломовний Клуб у Гавані, на Кубі ( 1916 рік), перший в Латинській Америці Ротарі Клуб Монтевідео, Уруґвай (1918 рік), перші Клуби в Азії – Маніла, Філіппіни (1919 рік), в Африці – Йоганнесбурґ у ПАР (1921 рік), в Австралії – Мельбурн (1921 рік). У 1922 році Міжнародна Асоціація була реорґанізована в Ротарі Інтернешнл.

У 1925 році у світі вже діяли 200 Ротарі Клубів, що об’єднували понад 20’000 Ротарійців.

Від самого початку Ротарі позиціонувало себе, як орґанізація, що покликана служити. Ця ідея служіння користувалась настільки високим попитом, що невдовзі у світі виникла ціла низка подібних, так званих «сервісних», орґанізацій, що копіювали Ротарі – як, приміром, клуби «Лайонз», «Киваніз», «Раунд Тейбл» чи «Зонта».

Візія Ротарі, затверджена на Конґресі в Атланті (США) у 2017 році звучить: «Разом ми бачимо світ, де люди об’єднуються та діють для створення тривалих позитивних змін у всьому світі, в наших громадах та в нас самих».

Таким чином Ротарійці, це лідери, представники всіх континентів, культур та національностей, що об’єднуються з метою обміну думками, та спільно діють, використовуючи свій досвід та знання, щоб створювати незворотні позитивні зміни.

Метою Ротарі є пропаґанда та розвиток ідеалів служіння, як основи для гідного підприємництва, зокрема: 1. Розвиток мережі знайомств, як можливості служіння. 2. Сприяння високим етичним стандартам у бізнесі та професійній діяльності та визнання важливості усіх корисних професій, як можливості служіння суспільству. 3. Застосування ідеалів служіння в особистому, діловому та громадському житті. 4. Зміцнення міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру спільними зусиллями людей, об’єднаних ідеалами служіння.

Для впорядкування своєї діяльності Ротарі Інтернешнл визначає наступні основні напрямки служіння: 1. Клубне служіння – зміцнення Клубів та посилення їх значимості в місцевих громадах. 2. Професійне служіння – впровадження високих професійних та етичних стандартів у фаховій діяльності. 3. Служіння громаді – покращення життя у своїй та інших громадах у всьому світі. 4. Міжнародне служіння – побудова миру та зміцнення міжнародного взаєморозуміння. 5. Служіння молоді – виховання майбутніх лідерів у відповідності до високих морально-етичних та фахових стандартів.

При цьому Ротарі виділяє основні сфери уваги у своїй діяльності: 1. Мир та взаєморозуміння. 2. Профілактика та лікування захворювань. 3. Чиста вода, санітарія та гіґієна. 5. Підтримка освіти та ліквідація неписьменності. 6. Розвиток місцевої економіки. 7. Захист навколишнього середовища.

Варто зазначити, що ці сфери уваги Ротарі не є виключними, адже немає обмежень в діяльності, що покращує якість життя в громаді чи в суспільстві в цілому. Зокрема захист навколишнього середовища був впроваджений до Основних Сфер Уваги Ротарі лише у 2020 році, враховуючи нагальні вимоги сьогодення.

Щоб реалізувати служіння на практиці Ротарі є чітко структурованим і складається з трьох основних частин. Перша – основна і найважливіша частина – це Клуби. Ротарі Клуби та, за рішенням Законодавчої Ради, що було ініційоване тодішнім Президентом РІ Баррі Рассіним та прийняте у 2019 році, Ротаракт Клуби. Клуби – це основа Ротарі, саме вони є членами асоціації Ротарі Інтернешнл, які добровільно вступили до неї, погоджуючись з її статутними документами. Друга частина – це власне Ротарі Інтернешнл, орґанізаційна структура Ротарі, що забезпечує діяльність та взаємодію всіх складових Ротарійського руху. Третя частина – це Фундація Ротарі, яка є фінансовою структурою Ротарі, покликаною оплачувати та забезпечувати служіння Ротарі Інтернешнл.

За наступні півтори роки рахунок Фундації сягнув 1,3 мільйона доларів. За 1954 рік надходження до Фундації склали 500’000 доларів, за 1965 – 1 мільйон доларів. Згідно останнього фінансового звіту Фундації загальна сума її активів становить майже 3 мільярди доларів, а бюджет виплачених у 2022-2023 році ґрантів склав понад 563 мільйони доларів США. Фундація Ротарі нині – це один з найпотужніших інвестиційних фондів у світі з надзвичайно високим рейтинґом надійності.

Ротарі Інтернешнл є орґанізаційною структурою, створеною для лоґістичного забезпечення функціонування Ротарі і складається з штаб-квартири РІ в Еванстоні, шести сервісних центрів (наш сервісний центр для Європи та Африки в Цюріху), 41 Реґіону (24 Зон) РІ (наш Регіон 24, Зона 21а) та 538 Дистриктів.

Найвищими посадовими особами Ротарі є Президент Ротарі Інтернешнл, Голова Ради

Довірених Осіб Фундації Ротарі та Генеральний Секретар (СЕО) РІ та ФР. Президент РІ та Голова Ради ФР змінюються щорічно шляхом обрання. Генеральний Секретар є єдиним з керівників Ротарі, що працює на контрактній основі протягом вказаного в контракті терміну (зазвичай це три-п’ять років), який може продовжуватись. Унікальність Ротарійського року 2024-2025 полягала в тім, що всі троє з вищих керівників Ротарі – і Президент Стефані Урчік, і Голова Фундації Ротарі Марк Малоні, і Генеральний Секретар Джон Гевко мають українське коріння.

Вищими Офіцерами Ротарі є члени Ради Директорів та Довірені особи Фундації Ротарі. Офіцерами Ротарі Інтернешнл є Губернатори Дистриктів. Дорадчу та допоміжну функцію виконують Реґіональні Лідери та Голови Комітетів РІ. Всі Офіцери та Лідери (за винятком Ґенерального Секретаря) служать на виборній основі за волонтерським принципом (безоплатно).

Серед відомих Ротарійців імена, зокрема, Томаса А. Едісона, Короля Чарльза ІІІ, Алєксандра Квасьнєвского, Джона Ф. Кеннеді, Франкліна Д. Рузвельта, Уінстона Черчілля, Марґарет Тетчер, Ніла Армстронґа, Волта Діснея, Річарда Ніксона, Рональда Рейґана, Ніколя Саркозі, Папи Римського Франциска, Білла Ґейтса, Анґели Меркель, Бернарда Шоу та багатьох інших. В Україні серед Ротарійців можна побачити, зокрема, імена Першого Віце-Прем’єра та Голови Національного банку України Степана Кубіва, співаків Олега Скрипки та Оксани Білозір, драматурґа та режисера Василя Босовича, дійсних членів Національної Академії Наук України Галини Скібо та Андрія Сибірного, міністрів Оніщука та Ємця, Надзвичайного та Повноважного Посла України та декана факультету міжнародних відносин Національного Університету Івана Франка Андріяна Мальського, генерала Дорчинця, Голови Харківської ОДА Євгена Кушнарьова, політика та бізнесмена Володимира Шепетіна, композитора Богдана Котюка, ректорів Харківської консерваторії Тетяни Вєркіної та Львівської консерваторії Ігора Пилатюка, Олімпійських та Паралімпійських чемпіонів в різних видах спорту, видатних вчених, науковців, лікарів, підприємців, музикантів, педаґоґів, тощо.

Станом на початок 2025 року у світі налічується 538 Дистриктів, 45’830 Ротарі та Ротаракт Клубів, 1’294’982 Ротарійці та Ротарактівці, 359’887 членів 15’647 Інтеракт Клубів.

Початки Ротарі в Європі та на українських теренах

Перша звістка про появу Ротарі на українських теренах в архівах Ротарі Інтернешнл в Еванстоні датована 1927 роком, коли зі Львова (на той час Республіка Польща) надійшов лист з проханням допомогти у створенні Ротарі Клубу.

Чекати довелося довго, оскільки через конкуренцію в тогочасній Польщі європейського Львова та пост-російської Варшави створення Клубу у Львові варшав’яни всіляко затягували, посилаючись на різні об’єктивні та суб’єктивні причини. Членом Ротарі Інтернешнл РК Львів став лише у 1935 році.

Паралельно створювались Ротарі і у двох інших українських містах, що до війни були в складі Австро-Угорщини – Чернівцях (на той час Королівство Румунія) та Ужгороді (на той час Республіка Чехословаччина). Однак – хоча Чернівцям також довелось зачекати на створення Ротарі Клубу в Бухаресті – їхній шлях виявився менш тернистим. До Ротарі Інтернешнл ці обидва Клуби були прийняті у 1931 році, з різницею лише в декілька місяців.

До складу цих Клубів входили такі визначні місцеві та європейські постаті, як губернатор

Підкарпатської Русі Костянтин Ґрабар, художник Адальберт Ерделі, міський голова Ернест Дудаш (РК Ужгород); ювелір Герман Б’янович, суддя Еутімі Церкавші-Єлітта, банкір Ізидор Шварц, дипломат Едмунд Люттінґер (РК Чернівці); математик Стефан Банах, Віце-спікер Сейму та Директор Національного Банку Польщі Владислав Бирка, банкір Марцін Шарскі (РК Львів) та інші.

РК Чернівці з об’єктивних обставин саморозпустився влітку 1940 року, діяльність Ротарі Клубів Львова, як і всіх інших Ротарі Клубів на окупованих в ході другої світової війни територіях, була призупинена рішенням Ради Директорів РІ у 1940 році, діяльність РК Ужгород була призупинена рішенням Ради Директорів щодо Клубів на території Угорщини у 1942 році.

Оскільки різні дослідники історії Ротарі вважають за правильне по різному датувати виникнення Ротарі Клубів (перша згадка або дата прийняття до РІ) то приводимо порівняльну таблицю.

Відновлення діяльності цих Клубів, як бачимо з таблиці, відбулося уже після розпаду Радянського Союзу, в незалежній Україні.

Далі буде...