Розмову вів Ігор Балака, РК Харків – Сіті
У розпал війни харківський ТРЦ «Французький бульвар» перетворився на величезний волонтерський центр. Тут приймали сотні тонн гуманітарної допомоги, працювали десятки волонтерів і народжувалися унікальні проєкти Ротарі. Про те, як рятували харків’ян від голоду, як згуртувалася Ротарійська спільнота Харкова під час війни та як народився проєкт «Ротарі дітям Героїв», що з ініціативи одного харківського Клубу переріс у наймасштабніший проєкт Дистрикту 2232, розповідає Роберт Мкртчян - чартерний Президент Ротарі Клубу Харків- Сіті.
— Роберте, з чого для вас почалося Ротарі і що воно означає сьогодні?
— Для мене це насамперед друзі і друга сім’я. Я в Ротарі з 1999 року - це вже 26 років. Це спільнота, де довіра і служіння громаді стоять вище за особисте. Коли настав час розширювати рух, ми разом із шанованими людьми заснували Ротарі Клуб Харків-Сіті, і мені випала честь і відповідальність бути чартерним Президентом.
— Що означає бути чартерним Президентом на практиці?
— Це відповідальність за старт і розвиток Клубу. Але головне - це відповідальність за атмосферу в ньому. У Ротарі дуже демократична система: кожен Президент заздалегідь знає, що його каденція триває рік, і саме від нього залежить, як житиме та працюватиме Клуб у цей час. А чартерний Президент має завжди бути готовим підставити плече, допомогти кожному наступному лідеру, бути уважним і чуйним до всіх членів Клубу.
— Ротарі «до» війни і «під час» — це два різні світи?
— Так. До війни ми підтримували дитячі будинки, проводили інклюзивні конкурси, музичні фестивалі. Життя було мирне, розмірене. Після 24 лютого все кардинально змінилося. В країні стало більше горя, а отже - більше людей, які потребують допомоги. Кожен Клуб узяв свою ділянку роботи. У Харкові було п’ять–шість Клубів, а нині — вже 17. Їхня кількість зростає, бо люди бачать ефективність Ротарі і хочуть бути дотичними.
— Як виник волонтерський хаб у «Французькому бульварі» і яким був його масштаб?
— У перші дні повномасштабного вторгнення магазини в Харкові практично не працювали, місто зазнавало бомбардувань літаками, ракетами та артилерією. На початку березня членкиня Клубу Харків-Малтінешнл Ольга Зміївська домовилася про постачання до Харкова близько 350 тонн курятини. Павло Філіппенко та Сергій Івагло з Ротарі Клубу Харків Нью-Левел запропонували орґанізувати хаб для розподілу цієї продукції та інших продуктів харчування для населення міста. Наш Клуб підтримав ініціативу, і на базі ТРЦ «Французький бульвар» понад 400 днів працював один із найбільших Ротарійських хабів, який надав допомогу більш як 700'000 людям. Хаб став координаційним штабом кількох Ротарі Клубів.
— Розкажіть про людей, які жили в ТРЦ на початку війни.
— Ворог практично одразу підійшов до Харкова і обстрілював район Салтівки. До нас звернулися люди, яким не було де жити, і ми розмістили їх у «Французькому бульварі». Там утворилася своєрідна комуна - одночасно проживало до 70 осіб, дорослі й діти. Було призначено коменданта цього імпровізованого містечка. Двічі на день люди харчувалися, отримували продукти, засоби гіґієни, одяг. Також ми допомагали їм виїхати у безпечніші місця.
— Які нині основні напрями діяльності Ротарі Клубу Харків-Сіті?
— Клуб активно розвиває чотири напрями:
Підтримка наших воїнів. Передано товари на десятки мільйонів гривень: продукти, протигази, будівельні матеріали, медикаменти, маскувальні сітки, бронежилети, засоби РЕБ та інше. Цим напрямом опікується Микола Овчаренко.
Медичний напрям. Спільно з РК Львів-Інтернешнл та закордонними партнерами передано 13 мобільних шпиталів, понад 15 машин швидкої допомоги, хірурґічні інструменти, медичне обладнання, ліжка, медикаменти. Координує Ігор Балака.
Гуманітарне розмінування та МНС. Передано три пожежні машини, пожежні рукави, вогнегасники, міношукачі, обладнано кабінети для навчання дітей мінній безпеці. Відповідає також Ігор Балака.
Проєкт «Ротарі – дітям Героїв». Це підтримка дітей, чиї батьки загинули, зникли безвісти або перебувають у полоні. Цей напрям я очолюю особисто.
Коли люди, які потрапили в біду, обіймають тебе і ти відчуваєш їхнє тепло та вдячність, тоді розумієш, що все це не дарма
— Окремо про «Ротарі – дітям Героїв». Як виник цей проєкт і що в його основі?
— Він виріс орґанічно. Ми роками приймали дітей із прифронтових районів, як-от Красногорівка чи Мар’їнка, проводили зустрічі для дітей загиблих воїнів АТО. Коли минув перший шок від повномасштабного вторгнення, стало зрозуміло, що родини наших Героїв потребують особливої підтримки, і ми, Ротарійці, можемо її надати.
Проєкт «Ротарі – дітям Героїв» був започаткований у квітні 2023 року. Ініціативу нашого Клубу підтримали всі харківські Клуби, згодом проєкт набув статусу Дистриктного й був підтриманий багатьма Клубами України. Станом на вересень 2025 року команди «Ротарі – дітям Героїв» працюють у 13 реґіонах України. За цей час участь у проєкті взяли понад 5'000 дітей і їхніх опікунів. Вони отримують медичну допомогу, відвідують майстер-класи, забезпечуються ноутбуками та планшетами. Понад 600 дітей пройшли реабілітацію в Україні, Польщі, Литві, Австрії, Бельгії та Франції. Ми орґанізували відвідування басейну для дітей із батьками, зустрічі жінок, навчання для мам-підприємниць (семеро вже пройшли тижневий курс, зараз долучаються нові учасниці), консультації, зокрема юридичні.
Проєкт об’єднав Ротарійців України та сприяє розвитку співпраці між українськими Клубами й Клубами інших країн, які надають підтримку. У 2024/2025 році він був визнаний найкращим соціальним проєктом Дистрикту 2232.
— «Ротарі – дітям Героїв» став всеукраїнським і навіть міжнародно відзначеним. Як це сталося?
— Ми презентували ідею масштабування проєкту Губернаторам Дистрикту (дякую Віталію Леську й Олександру Хардіну) у 13 реґіонах України. Запропонували створювати осередки, ділитися досвідом, передавати подарунки дітям. Сьогодні проєкт успішно діє у Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Одесі, Ужгороді, Коломиї, Хмельницькому, Кропивницькому та інших містах.
Наш соціальний ролик «Rotary – дітям Героїв, Харків, Україна» виборов перше місце серед 84 номінантів у міжнародному відеоконкурсі «Power of Goodness». Це стало можливим завдяки роботі нашої команди: відеоґрафа Сергія, піар-менеджерки Насті, а також Ротарійців Миколи Стеблянка і Лариси Коби, які вклали у цей проєкт частинку себе.
— У чому сила Ротарі в Україні саме тепер?
— У зростанні авторитету й впізнаваності нашого руху, у довірі до Ротарі як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів. А ще - у молодих сильних лідерах, які прийшли в Ротарі й розвивають рух, застосовуючи сучасні підходи.
— А що є вашою особистою мотивацією?
— Розширення території Добра! Ми прийшли в Ротарі з одним бажанням - допомагати людям. Коли люди, які потрапили в біду, обіймають тебе і ти відчуваєш їхнє тепло та вдячність; коли мама пише, що її дитина щаслива після відпочинку; коли бачиш, як дитина отримує свій перший ноутбук або усміхається, сідаючи в автобус до Закарпаття чи за кордон - тоді розумієш, що все це не дарма, що ти робиш когось щасливим.
— Чого б ви побажали харків’янам і всім, хто поруч із Харковом?
— Не здаватися, підтримувати одне одного й триматися разом. Те, як ми працювали в хабі під обстрілами, як харків’яни згуртувалися, - це приклад. Ми довели: коли ми єдині, нас неможливо перемогти.
Текст створено за допомогою штучного інтелекту з відео-інтерв’ю Ігоря Балаки, автора проґрами «ПОБАЛАКАЄМО».
