Автори: Олена Мороз, Паспортний РК Україна-Єдність
Олександр Паріка, РК Харків Інтернешнл
Коли у світі Ротарі говорять про служіння, дружбу та міжнародну єдність, велоспільнота Fellowship Cycling to Serve — один із найяскравіших прикладів того, як ці цінності втілюються не словами, а діями. Цьогоріч українські Ротарійці вперше стали повноправними учасниками цього ґлобального руху, а їхній дебют на 40-му Чемпіонаті світу з велоспорту серед Ротарійців у Женеві став справжньою подією і для України, і для світової Ротарійської родини.
Чемпіонат відбувся на початку вересня 2025 року і зібрав понад сімдесят учасників майже з десяти країн Європи. Подія стала частиною великого святкування 100-річчя Ротарі в Женеві та 10-річного ювілею Rotary Club Geneva International. А для України — символом незламності, присутності у світовому Ротарі та готовності рухатися вперед навіть у найскладніші часи.
Товариство, яке народжує єдність
Fellowship Cycling to Serve — це міжнародне Ротарійське товариство, що об’єднує любителів велоспорту у всьому світі. Але його суть значно ширша за спортивну активність. Це рух, у якому спорт стає мовою миру, співпраці та благодійності.
Історія товариства почалася ще у 1980-х роках у Бельгії, коли група Ротарійців вирішила орґанізувати дружні велоперегони між Клубами. Виявилося, що спільні поїздки та спорт долають формальні бар’єри краще за будь-які офіційні зустрічі. Уже у 1984 році відбувся перший офіційний чемпіонат у Геренталсі, а у 1988 році Ротарі Інтернешнл офіційно визнало Cycling to Serve як міжнародне товариство.
За чотири десятиліття товариство перетворилося на потужну ґлобальну мережу, яка охоплює вже понад 23 країни Європи, Америки та Азії. Його члени реґулярно орґанізовують благодійні велотури, збирають кошти на соціальні, медичні та освітні проєкти та створюють міжнародні партнерства.
Важливо, що Cycling to Serve має чітку гуманітарну компоненту: кожен чемпіонат, кожен велотур, кожна гонка — це одночасно й фандрайзинґ. Гроші, зібрані під час подій, спрямовуються на соціальні, медичні та освітні проєкти різних Клубів. Таким чином спорт стає інструментом служіння ― прямим продовженням місії Ротарі.
Приєднання України до Cycling to Serve у 2024 році стало важливим кроком. Ротарійська спільнота відразу відчула особливий інтерес до українців: і через їхню незламність, і через те, що український велоспорт має давню спортивну культуру, і через те, що в час війни українці продовжують не лише боротися, а й представляти країну на міжнародних Ротарійських подіях.
Дух суперництва і служіння
40-й Rotary Cycling World Championship у Женеві — це не просто спортивна гонка. Це подія, де фізичні зусилля поєднуються з міжнародною дружбою, а спортивна траса перетворюється на майданчик для міжкультурного діалоґу. Атмосфера змагання була настільки особлива, що багато учасників називали його «найтеплішим чемпіонатом за багато років».
Місцем проведення став мальовничий реґіон Cote-de-Bernex, відомий своїми терасними виноградниками та краєвидами Женевського озера. Траса протяжністю 1,9 км складалася з рівнинних ділянок та плавних підйомів, що робило змагання доступним як для професійних велосипедистів, так і для аматорів. Учасники стартували в індивідуальних катеґоріях і мали подолати максимальну відстань за одну годину. Це формат, який дає рівні шанси всім і ґарантує напружену боротьбу до останньої хвилини.
Змагання супроводжували оплески гостей і родин. Було багато знаків підтримки, адже цьогорічні старти відзначали не лише спортивну майстерність, а й важливі історичні дати: 100 років Ротарі в Женеві та 10 років Rotary Club Geneva International. Атмосфера була радше святковою, ніж суто спортивною.
Але найбільш емоційним моментом стала Joëlettes Race, інклюзивна гонка, під час якої велосипедисти штовхають спеціальні візочки із людьми з обмеженою мобільністю. Ця традиція є справжнім серцем Cycling to Serve, нагадуванням про те, що місія Ротарі не в перемозі на трасі, а в перемозі людяності.
Українці у Женеві
Українська Rotary Cycling Team у складі Ротарійців Олени Мороз, Олександра Паріки та майбутнього ротарійця В’ячеслава Титаренка з гордістю представила нашу країну на женевському чемпіонаті. Це був дебют України на цих змаганнях, і він став важливою подією для всієї Ротарійської спільноти.
Участь команди мала особливе значення ще й тому, що всі троє спортсменів живуть в Україні та приїхали на чемпіонат із Харкова та Львова. Цей факт викликав повагу у багатьох міжнародних учасників, адже українські представники долучилися до події попри складність лоґістики та загальні обставини.
Українська команда з перших днів відчула теплу підтримку ґлобальної Ротарійської родини. Знайомства з Ротарійцями з різних країн, командний дух учасників і спільні заходи створили атмосферу дружби та солідарності, яка є невід’ємною частиною традицій Rotary Cycling.
Траса чемпіонату виявилася непростою — з ділянками, що вимагали концентрації та витривалості. Проте українські велосипедисти впоралися гідно й показали достойні результати. В’ячеслав Титаренко посів перше місце у своїй віковій категорії, а Олена Мороз — третє. Для дебютної участі це стало сильним сигналом: Україна не просто долучилася до світової події, а стала її частиною.
Вечірнє спілкування про майбутнє
Урочиста церемонія нагородження стала кульмінацією чемпіонату Cycling to Serve. Вечір зібрав команди з різних країн у невимушеній атмосфері дружнього спілкування, де учасники могли поділитися враженнями від перегонів, привітати переможців та обговорити майбутні спортивні плани.
Орґанізатори подякували суддям, волонтерам і технічним командам, без яких чемпіонат не набув би такого масштабу. Після вручення медалей та коротких виступів на сцені прозвучало й головне оголошення, на яке чекали всі присутні.
Наступний чемпіонат Cycling to Serve відбудеться в Кіцбюелі, в Австрії - одному з найвідоміших європейських центрів велоспорту. Орґанізатори також повідомили, що учасники виступатимуть у формах із національними кольорами своїх країн. Такий підхід має підкреслити міжнародний характер події та створити ще яскравішу атмосферу спортивного єднання.
Чемпіонат у Женеві став черговим підтвердженням того, що Cycling to Serve - це значно більше, ніж спортивні змагання. Від першого знайомства до вечірнього нагородження, усе в цій події працює на те, щоб зміцнювати міжнародну дружбу та надихати на нові ініціативи. Участь українських представників стала частиною цього великого руху. Попереду нові маршрути, нові зустрічі та нові історії, які й надалі формуватимуть обличчя Ротарійського велоспорту.
Дізнайтеся більше про велоспільноту Fellowship Cycling to Serve
